КАПОТІТИ, ПОЧУ, ТИШ,
Капотіти, почу, тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Н. п. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. К. ЧР. 129. Піт так і капотить із лоба.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 218.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КАПОТА, ТИ, →← КАПОСТЬ, СТИ,